В крупних страхових компаніях, таких як НАСК «Оранта», питаннями…

… маркетингу, ризик-менеджменту і ділової стратегії займається Департамент економічного аналізу,  до складу якого входять Управління економічного аналізу і зведеного планування, маркетингу та ділової стратегії, а в регіональних структурах (обласних дирекціях) — відділи зведеного планування і економічного аналізу.

Розвиток українського страхового ринку об’єктивно супроводжуватиметься хворобами росту, які на різних етапах були характерні для провідних страхових ринків зарубіжних країн. Це в першу чергу недостатній фінансовий потенціал українських страховиків, низька технологічність здійснення страхових операцій, відсутність нормального конкурентного середовища як фактора постійного підвищення якості страхових послуг. Виходячи з досвіду роботи в галузі страхування Європейськоі Організації Економічного Співробітництва і Розвитку в практиці вітчизняного страхування можна використати  ряд основоположних правил формування і регулювання страхових ринків і, зокрема:

 для забезпечення захисту споживача, захисту економіки в цілому, повинні бути встановлені відповідні в розумних межах регулюючі положення;

 страховики повинні допускатися на ринок, відповідаючи суворим ліцензійним критеріям;

страхування є виключним видом діяльності страхового товариства;

 держава не повинна перешкоджати виходу на національний ринок іноземних страховиків;

 держава повинна установити чіткі межі правового поля для заключення страхових контрактів;

 держава повинна мати спеціальні законоположення по податкових пільгах, звільненнях, відрахуваннях в страховій області, зокрема, в пенсійному страхуванні, близькому до страхування життя;

 кожна держава повинна мати незалежний спеціалізований орган в справі нагляду за страховою діяльністю (в Україні Укрстрахнагляд);

 відомство страхового нагляду повинно здійснювати нагляд «апріорі», допускаючи страхову компанію на ринок, а в процесі її діяльності здійснювати контроль за укладанням і виконанням договорів страхування на місцях;

 страхові компанії, здійснюючи страхову діяльність, повинні мати достатній запас платоспроможності і працювати на адекватних тарифах;

 страхові продукти, які допускаються на ринок, також повинні попередньо погоджуватися. Якість страхового продукту визначається не тільки його вартістю, а й тими громадянськими відносинами, які в нього закладені;

 держава повинна законодавчо визначити процедуру передачі зобов’язань страхового товариства, яке має труднощі, здоровому, більш платоспроможному товариству;

 держава повинна встановлювати правила бухгалтерського обліку страхової діяльності у відповідності із загальноприйнятими страховими традиціями;

 держава повинна забезпечити сприятливий клімат для інвестицій страхових компаній;

 держава не повинна перешкоджати доступу нерезидентів на ринок перестрахування;

 страхові посередники, які працюють на ринку, повинні бути зареєстровані і відповідним вимогам (за рівнем кваліфікації, рівнем капіталу і т.п.);

 обов’язкове страхування повинно здійснюватися в тих областях, і в першу чергу в спеціальній сфері, де страхові ризики мають масовий характер, а страхові фонди, адекватні відповідним відносинам страхування формуються достатньо великою кількістю страхувальників;

 на ринку страхування і перестрахування повинно бути чесне конкурентне середовище;

 держава повинна заохочувати діяльність страховиків у сфері пенсійного страхування і страхування здоров’я. Страхові компанії повинні стати конкурентним недержавним пенсійним фондом, існуючи з ними паралельно;

 держава повинна всебічно розширяти міжнародне співробітництво в області обміну інформацією про діяльність страхових компаній;

 держава повинна сприяти заснуванню саморегульованих організацій на страховому ринку (наприклад, саморегульовані організації актуаріїв, страхових посередників).