Об’єктами оподаткування визначаються:
1) реалізація товарів, проведення робіт та (або)
надання послуг на митній території України;
2) імпорт (ввезення, пересилання) товарів (робіт,
послуг) на митну територію України для використання або споживання на митній
території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за
договорами оренди (лізингу), застави;
3) експорт (вивезення, пересилання) товарів за межі
митної території України;
4) реалізація товарів та надання послуг, які
безпосередньо пов’язані з міжнародним транспортом та міжнародним обігом товарів.
Передбачається встановлення ставки податку на додану
вартість на рівні 15 відсотків від бази оподаткування, якою є договірна
(контрактна) вартість операцій з реалізації товарів, проведення робіт, надання
послуг, а при імпорті товарів – їх митна вартість. Для стимулювання експорту та
підтримки національних товаровиробників до операцій експорту
застосовуватиметься нульова ставка податку.
Суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або
поверненню з бюджету, визначатимуться як різниця між загальною сумою податкових
зобов’язань, які виникнуть протягом податкового періоду, та сумою податкового
кредиту цього ж звітного періоду. При цьому податкове зобов’язання
складатиметься із сум податку на додану вартість, які були сплачені платнику
податку у податковому періоді у зв’язку з реалізацією товарів, наданням послуг,
проведенням робіт. Податковий кредит податкового періоду складатиметься із сум
податку на додану вартість, сплачених платником податку у податковому періоді у
зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних
активів, які підлягають амортизації.
Вважається за доцільне використання методу нарахувань при
визначенні податкового зобов’язання та податкового кредиту ("за першою
подією"). Крім цього, з метою підтримки малого підприємництва буде
передбачено можливість звільнення від сплати податку на додану вартість
суб’єктів малого підприємництва та сільськогосподарських виробників у разі застосування
ними спрощеної системи оподаткування та переходу до сплати єдиного податку або
фіксованого сільськогосподарського податку відповідно.
В положеннях, які будуть регламентувати порядок сплати
податку на додану вартість під час імпорту (ввезення, пересилання) товарів
(робіт, послуг) на митну територію України, повинно передбачити в якості засобу
заохочення стабільно працюючих підприємств дозвіл не сплачувати податок при
імпорті у разі існування надлишку податкового кредиту над сумою податкових
зобов’язань, якщо таке підприємство вже працює протягом не менше 3 років та не
має заборгованості по сплаті податків та зборів.