Податок на нерухомість

 

Ефективність застосування податку на нерухомість засвідчує світовий досвід. Нерухоме майно являється зручним об’єктом для оподаткування та контролю за ним навіть в умовах, які склалися в теперішній час в Україні, адже існують вимоги щодо документального затвердження права власності на таке майно.

 

Платниками податку на нерухомість будуть названі фізичні та юридичні особи:

 

1)      власники земельних ділянок, а також землекористувачі, крім орендарів;

 

2)      власники будівель та споруд, крім будівель і споруд, переданих у фінансовий лізинг;

 

3)      орендарі нерухомого майна, переданого у фінансовий лізинг.

 

Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, будівлі та споруди.

 

Необхідно встановити диференційовані ставки податку на нерухомість від 0,5 відсотка до 1 відсотка вартості об’єкту оподаткування в залежності від місця розташування нерухомості і того, як вона використовується. Крім цього передбачається визначення мінімальної вартості нерухомості, яка не буде об’єктом оподаткування податком на нерухомість.

 

Стосовно оподаткування землі виникають труднощі із його здійсненням, адже в Україні не існує ефективної системи оцінки вартості земельних ділянок і не завжди можливе її точне визначення. Тому передбачається запровадження одного з двох варіантів встановлення механізму оподаткування земельних ділянок. Перший з варіантів передбачає диференційований підхід до визначення бази податку – вартості землі в залежності від розташування земельної ділянки. Другий – справляння податку в фіксованому розмірі в тих місцях, де неможливо чітко визначитись з вартістю землі.